Гідність людей у даному випадку було зневажено

Незважаючи на те, що в Україні відбулася Революція Гідності, саме гідність людей у даному випадку було зневажено:

1.їх запевнили, що конкурс буде;

2.їх запевнили, що до думки колективу прислухаються;

3. їх образило, що призначення відбулося абсолютно непрозоро, в період тотальних відпусток педпрацівників;

4. у відповідь на вимушені акції колектив школи отримав море цинічної брехні, образ, пліток - одним словом, їх спробували дискредитувати.

Людей обурив не сам факт призначення нового директора (хоча цей момент був присутній), а спосіб - в кращих традиціях минулого. Колектив школи пробував використовувати всі демократичні способи доведення своєї позиції на владу: звернення до вищих органів, виступи на сесії міськради, громадської ради при міськраді, мітинги, мирну ходу, зустріч з владою. У відповідь - чергова порція напівправди і відмова відповідати на конкретні запитання:

1. чому і з чиєї подачі міський голова, в обхід управління освіти, призначив саме цю кандидатуру;

2.чому проігноровано резюме ще одного кандидата;

3.чому призначення відбулося через 10 місяців після того, як школа залишилася без директора, а не раніше.

І головні запитання - в освіті ніколи не відбудуться демократичні зміни? З аморальними вчинками можна боротися законними методами? Чи варто повсталому колективу чекати обов'язкових в таких випадках дій чиновників - перевірок всього і вся, за допомогою чого так легко тримати в узді вчителя?

Справа в тому, що всі претензії колективу стосуються виключно дій міського голови, а не управління освіти. Не знаємо, як можна вплинути на дії міської влади, мера, який вирішив, що одноосібно може розпоряджатися долями вчителів, батьків, учнів.